✒ МАЛОРОССИЯ В ЖИВОПИСИ
Сонечко встало, прокинулось ясне,
Грає вогнем, променіє,
І по степу розлива своє світлонько красне, –
Степ від його червоніє.
Світлом рожевим там степ паленіє,
Промінь де ллється іскристий,
Тільки туман на заході суворо синіє,
Там заляга він, росистий.
Он степовеє село розляглося
В балці веселій та милій,
Ясно-блакитним туманом воно повилося,
Тільки на хатоньці білій
Видно зеленую стріху. А далі, – де гляну, –
Далі все степ той без краю,
Тільки вітряк виринає де-не-де з туману;
Насом могилу стріваю.
В небі блакитнім ніде ні хмаринки, –
Тихо, і вітер не віє.
Де не погляну, ніде ні билинки,
Тиха травиця леліє…
Леся Украинка (1888)
В течение многих лет и до настоящего времени историки не закончили свои споры по поводу взаимосвязи трех географических понятий - Русь, Малороссия и Украина, на тему, что же первично? Не вдаваясь в подробности и аргументацию оппонентов, можно совершенно однозначно сказать, что многие художники-пейзажисты XIX века, вне зависимости от места своего рождения, национальности и происхождения, считали себя и русскими, и украинскими, и малороссийскими художниками одновременно.
Армянин Айвазовский, грек Куинджи, австриец Вельц, украинцы Крыжицкий и Орловский, русские Саврасов и Васнецов, другие известные художники пейзажисты создавали свои замечательные картины, посвящённые Малороссии, глубоко понимая и любя чарующую природу Украины.
Многие шедевры пейзажной живописи украинской природы десятки лет восхищают посетителей всемирно известных музеев мира.